Мечты

Патрик Святославович
Блакитне небо кличе пташиним співом

І хочеться туди злетіти, якби мав я крила

Але що поробиш, я звичайна людина

І не дозволено мені мріяти як дитина

Всі ті фантазії іноді буває хтось руйнує

А я їх не відстоюю, соромлюсь, от дурень

Така моя доля, а може виправлюсь скоро

І здійсняться всі мрії, що впали вже додолу