Якось гожим ранком навесні
Пролітав лелека над селом,
З небосхилу радісно мені
Помахав притомленим крилом.
Він зі мною привітався,
віддалився від села,
Але в пам яті зостався
помах ніжного крила.
Приспів: Лелеко, лелеко,
Не лети далеко,
У моїм подвір ї зупинись,
Не лети далеко,
милий мій лелеко,
У моім садочку оселись.
Я чекаю лелеку завжди,
Щоб кохання приніс у дім мій,
Щоб солодкої випив води,
Звив гніздечко на вербі старій.
Кожну ніч мені він сниться,
Чую я вітальний крик,
прилітає до криниці
Чорно- білий мандрівник.
Приспів той самий.
Якось гожим ранком навесні
Пролетить лелека над селом,
З небосхилу радісно мені
Помахає стомленим крилом.
І захоче він спиниться
Назавжди в моім дворі,
Звить гніздо та оселиться
В кінці саду на вербі.