Де старенька хатина
Бачить вікнами світ,
Де схилилась калина
Біля рідних воріт,
Там бабуся чекає
На гостину дітей,
І завжди, як світає
Їй співа соловей.
ПР.: Ой, бабусю, бабусю,
Я до тебе вернуся,
На світанку приїду,
Ще недовго чекать.
привітаю, бабусю,
До щоки притулюся,
Знову зможеш онуку
Ти свою обійнять.
Як приїду до неї,
то не зна, що робить,
Чи розмову завести,
Чи за стіл посадить.
Все їй хочеться знати.
Про життя розпита,
І всміхається хата,
І душа розквіта.
А як їду додому-
Поцілує злегка,
Пропада кудись втома,
І печаль десь зника,
Стоїть довго бабуся
Біля рідних воріт,
Наостанок похрестить
мій невидимий слід.