Ми гарно вчились цього вечора брехати.
Такими гостро ограненими словами різали вени,
Різали сни.
З кожною літерою наче леза гострили
І з люті всієї в незагоєні шви…
Так саме з люті, бо чи можна любити
При цьому рвати серця плоть на шматки?
Для цього не потрібна майстерність руки…
Рани без точності наносяться глибше.
Мабуть ці рани ввійдуть назавжди…