Молчанье – золото, учили нас когда-то,
Но мы не лохи, мы все фартовые ребята,
Нам в жизни денежки и связи помогают,
Ни прокуроры, ни менты нас не пугают.
Свобода слова – достижение большое,
Но ведь слова – они оружие такое,
Что можно ими и врага и друга ранить,
И можно след в истории навек оставить.
Так будем осторожны с нашими словами,
Чтоб из врагов они нас делали друзьями,
И чтобы мысли каждого ясны всем были,
И чтобы нашу честь и совесть сохранили.
* * *
Пропоную україномовну версію свого вірша, з якої можна бачити, що функціональність і розвиненість української мови не менша, ніж російської. Вона цілком самодостатня в усіх сферах суспільного життя. Треба лише вміло нею користуватися.
Вірш про Слово
Мовчання – золото, колись усіх нас вчили,
Та ми не лохи, і фарти свої не розгубили,
В житті нам гроші і зв’язки допомагають,
Ні прокурори, ні менти нас не лякають.
Свобода слова – це досягнення велике,
Але ж слова – це зброя многолика,
Ними й ворога, і друга можна зранить,
Себе прославить чи назавжди опоганить.
Тож обережними будемо зі словами,
Щоб друзі не робились ворогами,
Думки щоб кожного ясні усім були,
Щоб честь і совість завжди берегли.