Застывший миг. Из Веточки Вишни

Алкора
(По мотивам стихотворения на украинском языке «Застигла мить...» Веточки Вишни http://www.stihi.ru/2013/02/21/8004)

Мне неуютно в этом мире вьюжном,
Творец на нитку нижет дни - 
Так нужно.
Как разобраться,
В чем моя вина?

Не мне судить,
Предполагать, как будет,
Иль было б как,
И был ли выбор труден…

Портрет в стекле на краешке стола -
То малое,
Что от тебя осталось.
Еще дела,
Заботы,
Встречи…
Старость.

Встревоженные ветром провода,
Плен ледяной реки,
Кусты,
Скамейка,
Тропа наверх, петляющая змейкой…
Наш поцелуй…

Всё в прошлом.
Навсегда.

Оригинал: Веточка Вишни «Застигла мить...»

Так незатишно мені в цьому світі хуртовиннім...
Ниже хтось на нитку дні,
Я не винна...
Не мені судить про те, що могло буть, та не сталось,
На столі його портрет
Наостанок.
Ще - розмови та дзвінки,і побачення в кав'ярні,
Та з легенької руки -
Перший ранок...

Розтривожені дроти, в льодянім полоні ріки,
Ми були колись на "ти",
А тепер чужі навІки.