Зоря рясна окриляє майбутнє
Міцна зброя, сила могутнього
Схована спрага, на шляху далекому
Що робити, йду за долею потайки
Місяць мінливо сяє на стежку
Лукаво ховається, у темному небі
Дерева заманюють у темряву лісу
Та звуки дивні, неначе як біси
Ось бачу озеро, нічна тиш та блакить
Травою по долу, хитається ніч
Шелестом музики, десь житній хліб
Розвивається в просторі, вільній як світ
Квітами вбраний, цей луг наче сніг
Білими ковдрами, рясно заліг
Тіні ховаються, де крони шумлять
З місяцем граються, та мовчки летять
Чорні зарощи, лісові хащі
Мохом пороші, дерева, кущі
Трухляві пні, гниють у листі
Гриби поганки, павутиння, клищи
Десь вийти я мушу, із цієї дрімоти
Застигне ніч, одразу нападуть вовки
Та ще болото чекає, коли помилюсь
Щоб затягнути, на віки втоплюсь
Сонце сідає, пітьма страшна
Десь полишає надія моя
Розпалю багаття, зігріюся сам
І буду дивитися в зоряні небеса