Знову ніч, пуста кімната
котру скоро я покину
Рима - золоте прокляття
прирекається невпинно.
Веселіше за цю міру -
під сокирою лягти.
Золоті, що бачу, стріли
тільки за вікном зірки.
Катування, перевірка
на жорстокий рок.
Будь яка між нами відстань
обернеться в підсумок.
Так будь Яке наше слово
перекручення, брехня.
Ніч, квартира і поразка
В вірші ніж стромляю я!
Щоб сторіччя зупинилось
та спіткнулось на листі.
Щоб усе колись написане
збожеволіло в нудьзі