Не лякайте мене безіменністю.
Я народжена в світі німих,
Та спинилась за крок до нікчемності,
До безвір’я людського за мить.
Сущі знаки від’ємної чесності!
Ви ж і через мільйони віків
З беззахисного світу не скреснете,
Полишавши своїх посланців.
І пілат самосуди чинитиме,
Буде гнути непевну криву,
Та мені – ні, не страшно, я житиму.
Я ж і тут між такими живу.