Александріє, Александріє...
Повертаюсь з далеких мандрів я,
Корабель мов летить над хвилями,
Що рядніють горами синіми.
Вітер стогне поміж вітрилами,
А вітрила - лелеки крилами
Легко й стрімко додому мене несуть,
Заколисують, заколисують.
Я вдивляюсь у моря далечінь,
Вдачу знов проти долі ставлячи,
Аж на обрії вже миготить маяк -
Александрія, Александрія...
Ми нарешті у рідній гавані,
Ген знесилені довгим плаванням
У обійми твої впадаємо,
Спочиваємо, спочиваємо...
Я ступаю на землю твердую,
Що з тобою мене поєднує -
Саме тут моє серце й життя моє,
Александріє, Александріє...
2013