Була у Львові – так і не зустрілись!..
І не мела чарівна заметіль.
Ми з ранком раннім в поцілунку злились,
Аж тьмяні зорі кинули постіль.
Була у Львові - так і не зустрілись!..
І винуватий був ніби перон:
Ті сонні зорі нижче опустились,
Забувши геть солодкий денний сон.
Була у Львові – так і не зустрілись!..
Це тільки в зір неміцний ранній сон.
Ти ніжно спав: щасливі сни, знать,снились,
А, може, - львівський вранішній перон.
Одеський поїзд дав гудок лінивий,
Поплив у чиїсь сни пустий перон.
Хай ранок залишається щасливим,
А зорі ті хай сипляться в твій сон.
Була у Львові – так і не зустрілись