Ривком

Ксения Але
Ривком  ти хочеш поглинати тіло,
Бездушно захлинатися вогнем,
Танцюєш похололо і зомліло,
Зацілований вчорашнім днем…

Прорахунки спопелися на папері,
Тяжких амбіцій грізний тон,
Душа в затуманеній печері,
Стоїть краплинам в унісон…

В камінні бачиш чужі губи,
Сумнівні очі, залягли на дно,
Від утоми, зблякли руки…
Та й тобі вже все одно….

Довкола тільки відсиріла сірка,
Дотлівають мокрі, сірі ночі…
Душа – лишень суцільна дірка,
Гаснуть солоні, ніжні очі….
23.10.2012