Спіймай мене на горячому,
Бо я ненавиджу телебачення,
а дивлюсь.
Як у густому знев'ірі, бува, молюсь,
ще сподіваючись на побачення
з Ним.
Зарадь моєму глибокому диву,
Знайди крізь зсипаних слів людину,
Звільни.
Як я знімаю волося з потилиці,
вдягаю пацанські шмотки
(вільні),
але чекаю не літа, ховаючи вилиці,
Мене цікавлять лише спільні фотки,
та ще обійми.
Привчилась звертати шию до вітру,
Холодні руки - до змерзлої душі.
Спіймай на втечі від гнівного світу
та збережи.