ЛишЕнь одна заборона, вже й забобонна: аби ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня... — Ні дня їм, ні дна!!!
~ ~ ~ ~
мовою птахІв, з собою самотОю...
співаків й поетів, — любою порою!
знайшов словА голос, а шліфує в звуки...
недарма ж природа відплЕскує рУки!
з крихітних талантів голодні, — а п’яні...
в гОрлятках манюніх сопІлки, оргАни!
до серця од серця ниточкИ, та рУхи...
од краю до краю — співочії; слухай!
на мові пташиній, зо світом єдиній...
бач, — спішить весна, й прямІша їй дорога! [пряміша(є) = выпрямляется!]
то задля живого: від нас — аж до Бога!!
та й мова ж всесвітня злетиться до квітня!!!