Чим більше пишу тим гостріше
Питання таке постає:
Для кого вірші рука пише
Для кого творіння моє?
Для кого як сонечка промінь
Потрібне комусь и воно
І затишно стане у домі
Й щедріше на світло вікно
Я ж знаю. Є в кожному слові
Споріднина з кимось душа
І істини вічна основа
Що долею стать поспіша
Бо слово - це мови основи
І значення в неї ясне -
Це кров української мови ,
Що нас поєднала в одне
Суспільство одне, що народом
По світу усякий нас зна.
Що мовою. Славою й родом
Єдина. Співуча. Міцна
Такі ось прості постулати
Мою авторучку знайшли
Де ж їм однодумців шукати,
Аби,як своїх сприняли?