Довiчна еднiсть

Анатолий Фурсов
Вітчизно! Відколи себе памятаю -
В якій би не був за життя стороні! -
Святою ти величчю рідного краю,
Як кров материнська жила у мені

І хто ми в житті цім одне без одного?
Чого тоді варте життя в нас земне,
Якби не було в нас багатства такого
У мене тебе, а у тебе мене?

Єдині навіки у цій ми любові!
І хай закінчиться життя поспіша
Але я воскресну у кожному слові
Цього ось про тебе палкого вірша .