Як боляче втрачати щось єдине,
Важливе у короткому житті,
І поки час життєвій твій не сплине
Оплакувати все на самоті.
Як важко вірити, утративши надію,
Коли минуле вже не повернути,
А в серці залишити давню мрію,
Якщо душа від відчаю прикута.
Як гірко розлучатися востаннє,
І вперше наодинці прокидатись,
Від серця промовляти всі зізнання,
Та вже пора настала щоб прощатись.
Якщо не хочеш втратити єдине,
Важливе у короткому житті,
Цінуй його, доки життя не сплине,
Щоб потім не страждати в самоті.