Запікаю всі спогади в душу, так глибоко щоб ніхто не витер.
Це все моє сокровенне, і вам зась туди! Це найдорожчий витвір.
Мої ці: біль, образи, сором, лють чи до нестями пристрасть.
Це все вам не купити, а потім не продати. Моє життя – і мною пережите.
Осудження вам всім не позичати і цьому вам не варто вчитись!
Та об ті самі скелі не серцю вашому розбитись.
Не вам ходити збитими стежками й до крові оббивати радість.
Чи вам судити всі мої потуги в житті цьому чогось, а все ж таки добитись?!
Мої оці: без віри втрачена надія але до безуму любові оберіг.
Скільки життів і стільки ж істин, і скільки до одної Істини доріг.
Це все моє! І літери і ночі, в яких складаю римами думки.
Надірваними принципами в клоччя я викладатиму дорогу до мети.