Я бачю тебе
І не хочу відпускати
Та ця мить, як річка
Невтримна, і сильна
Як ти даруеш мені волю
Мій погляд у безодню
Твоїх світлих очей.
Долоню, проведу так ніжно
По твоєму схилу,гарячого тіла
Як ти любиш. Притисну
Янгола, в блаженному хресті
І відчуваю подих твій
Все ближче і частіше
Серця, поглинають стукіт, Один одного, тепло
Вогняне, наскрізь промокле
Лише вдвох ми
Не в силах зупинитись
Граємось, як малі діти
Сонце, нового дня
Зустрінем в світлі від вогня
Любовного дарунку долі
Ти моя, і все навколо
Безкінечного простору
Обійму руками я
Загорілася зоря, піснею
На небосхилі, теплим вітром
На Вкраїні милій,
Щасливі, дві люблячі людини
Квітка, інше небо бачю я
Інший погляд, час без тебе
Сіру стелю, пусту кімнату
Спогадів так небагато
Фотокартки, роки вімкнути
Пам’ятаю, але хочу забути
Як сталося, не розумію
Життя вириває, останню надію
Мій страх болить, у грудях
Нестерпно, в очах омана
На серці рана, смертельна рана
Моє кохання, спалити до кінця
Почюття, заради нового життя
Душа заплакана могила
По крихті змінюю себе
Я сильній, і хотів би, бути вільним
Із ока крапає сльоза
Роки, новини, безробіття
Міста великої стіни
Живу та мислю непомітно
Зимою я не бачив сни
Ті місяці, ті кляті дні
Нестерпні відчаю лавини
Немов у грати небо сине
У воду зорі золоті
В кайданах все, у забутті
Поглинуть в обрій, небеса
Пожовклі листя, скрізь негоду
Прохолода, осінь байдужа
Йде поруч мене, нестримуюсь смійусь
Повітрям заряджаюсь, бачю
Ось ти, наш дім, так рано, і без хмарно
І ділимо так жадібно весну
Весь світ тобі, моя кохана
Відкрито, нажево, єдино
У центрі мрії я живу
С тобою я лечю
С тобою я, ти бачишь
Як я можу, якщо тільки захочу