Сіє літо дощиком крізь сито,
Відпочити прилягли лани.
В просторі немов меди розлито
І тремтить блакиття далини.
Рудий хлопчик (ніс у ластовинні)
П'є з листочка крапельки роси,
І в очах цвітуть волошки сині,
А здалля лунають голоси:
То несуть дівчата через луки
З ярмарку нехитрії скарби.
По шляху, у куряві пилюки
Поскрипують, ледь тягнучись гарби.
Десь музики у селі весільну
Виграють собі на всі лади
І гуляє в полі вітер вільний,
Яблуками гупають сади.
Так один за одним роки плинуть,
Сушать весла весни молоді
В хлопчика в очах - волошки сині
Й сонечка краплинки золоті.
Знов несуть дівчата через луки
З ярмарку нехитрії скарби
Як завжди, в куряві, пилюки
Тягнуться, поскрипують гарби.