Що ти менi готуєш , моя доле?
Холоднiїї дощi? Пронизливi вiтри?
Чи сум i жаль, а чи свiтання хворе?
А може пiсню Весноньки-сестри?
А може хмарну нiч, в якiй регочуть сови,
Де стогнуть пугачi I вовче чуть виття?
Як хочу доленько я тихої розмови,
Кохання того, що на все життя.
Хочу лiтать на крилах променистих
А не стогнать знесилена в журбi/
Хочу нанизувать пiсень намисто,
Плекати в серцi мрiї голубi.