Курчатко

Алёна Костина
Чути гомін коло хатки…
– Загубилося курчатко!
Може десь пішло  до качки?
  До індички?  До собачки ?
До Хаврони з’їсти супу … ?
Може кіт його поцупив?
Тільки Федір мявкнув з печі:
- Не вставав я ще до речі!
- Не виходив ще на ганок!
- А курча хіба сніданок !?!?
Гей сороки, гей лелеки,
 Ви ж літаєте далеко,
Ви не бачили курчатко,
  Може десь полізло в грядки ?
Та йому три дні від роду,
 А воно само десь ходить.
Мама курка аж голосить:
 - Ой, ніхто не бачив досі!
 -Ой, біда! - кричить та плаче:
- Мабуть більше не побачу…
Тут курчатко із за хати
 Виглядає винувато…
-Я ходив на поле з татом
 Кукурузку подзьобати.
 - Ми ж шукали … з лапок збились!
- Я ж не вчора народилось!