неначе кров із тіла витікає
неначе світ закінчився водночас
коловоротом болю у природі
убивця знов знайшов собі роботу
а тіло ниє і гуде макітра
і в серці сум нестерпний
котрий постійно душу поглина
і ріже тіло на шматки ножем
кожного дня, забутий у пітьмі
що бачить око первозданне
забути хоче все життя своє
щоб болю усього не пам'ятати
забутий біль розколить мозок
і перетворить в кашу кістки
важким камінням безнадії
котре пожре тебе із зовні...