Як відголосить у душі
правічний гріх,
ввірветься вчора у розгойдане
сьогодні,
і рейки всіх твоїх несходжених
доріг
нарешті зійдуться під образом
Господнім,
як пломінь віри спопелить журу
і страх,
Оранти піднята рука торкнеться
неба –
ти перехрестишся, ступнеш на
битий шлях,
на шлях незміряний
до храму
і до себе.
Поэтический перевод: Петр Голубков http://www.stihi.ru/avtor/golubkov44
Лишь отревет в душе извечный грех,
Вчера ворвется в смутное сегодня,
Рельсы дорог, тобой не пройденных за век,
Сойдутся заново под образом Господним,
Чтоб пламень веры выжег грусть и страх,
Рука Оранты словно вновь коснулась неба -
Перекрестившись, ты б шагнул вновь на большак,
На путь обугленный – и к храму, и к себе бы.