Стежки запорошені снігом із ночі
І сонячних променів вже золотінь
На лоні природи збудила струмочок
І ночі у ньому розтанула тінь
Проснулась природа. Вітав я із ганку
І дня весняного бажаний прихід
І доброго, доброго, доброго ранку
На серці лишить не забутній хай слід
Хай мирними будуть поля і долини
В довічному леті сузірь і планет
І та на якій є моя батьківщина
І я її син і довічний поет.
Тож доброго ранку написане слово
В якому я втілив ту частку весни
Що дням всім прийдешнім готує основу
І тим дорогі для поета вони
Бо з ними у мене цей вірш не останній
Для кожної потім нової весни
Знайду я і пісню, і щире коханн
І трохи, звичайно, якоїсь вини