Навіщо?
Для кого?
Для чого?
Одвічне питання!
Без жалю...
Без болю...
В печалі...
Зітхання !
Прощання!
Образи пекучі
сховались до серця,
туманом покрились.
Заглянули в душу
ті очі- відерця,
до самого низу.
По самісінькі вінця
вжалили
пеклом.
Розбитою птахою
кинули в небо,
Не дали літати!
Тихо скиміли
обрізані крила
посеред хати.