............................Сергієві Марченку та його родині
Сонетний ключ
На перехресті доль, часів, світів
Земля, що безліч лих перетерпіла,
Вкрай суперечлива, незрозуміло
До юд занадто добра і катів.
Набуті кров’ю упродовж віків
Буремна вдача і козацька сила,
Сміливість й воля — гідності мірила
Вартують щось для нинішніх панів?
Оскаженілі від безмежжя влади,
Немов зібрались вічно царювати,
Лишили право нам на видих-вдих.
Коли в боргах загрузла вся країна,
Гуляють й п’ють, грабуючи невпинно.
Без сорому і без страху за гріх.
Сонет №1
Сповідь Підсудного
На перехресті доль, часів, світів,
Пліток та інтересів, дум ворожих
Помилуй доньку і дружину, Боже...
Й прости тому, мене хто засадив.
Тут кажуть політичний є мотив...
Я ж на сумління в’язня геть не схожий —
Навряд чи за ідею вмерти зможу.
Десь ляпнув зайве? Вибач, не хотів.
Життям зібрав намисто помилок,
Допоки не потрапив під замок
Не помічав й зірок на небосхилах.
Душі направник вірний — самота.
Міцнішаю, мудрішаю, як та
Земля, що безліч лих перетерпіла.
Сонет №2
Сповідь Наглядача СІЗО
Земля, що безліч лих перетерпіла,
Вражає твій парадоксальний люд:
Слабка особа загнана у кут
Стає міцною раптом, наче брила.
А в іншої, що павичем ходила,
Лишень потрапить у сплетіння скрут,
Ще й не пізнавши справжній зони бруд,
Мокріють очі, обм’якає тіло.
Спостерігач за гнівом, каяттям...
Звільняють в’язнів, в мене ж пів життя
За ґратами, як куля пролетіло.
Все кинути? Служити до кінця?
Чи має рішення дилема ця
Вкрай суперечлива, незрозуміло.
Сонет №3
Сповідь Адвоката
Вкрай суперечлива, незрозуміло
Із чого зліплена, без ліку вад —
Типова справа... Й зміниться навряд
Система, що себе занапастила.
Знання та досвід — все це застаріло:
Перетворився нині адвокат
На бонусів лакея та доплат,
Домовленостей і підмін світило.
У слідчих вічний за показниками
По колу біг, або за срібняками.
За тридцятьма... Хтось з них розбагатів?
Сприяє злу юстиції опора,
Яка до помилок людських сувора;
До юд занадто добра і катів.
Сонет № 4
Сповідь Слідчого
До юд занадто добра і катів
Система правосуддя. Я без жалю
Рубав би тих й нанизував на палю,
Хто хабарями руки забруднив.
Чиновник-здирник, що у крісло сів
І думає: “Поцуплю та відчалю” —
Опинишся ти тут. Я ж буду сталлю,
Байдужою до сліз брехливих й слів.
Змінилась влада — коректура в плані.
І прізвища колись “недоторканні”,
Всі хто не втік — до камер, на розрив.
Не докази, так покази зберу я –
Методики дієві практикую
Набуті кров’ю упродовж віків.
Сонет №5
Сповідь Замовника (Радника губернатора)
Набуті кров’ю увпродовж віків,
Відточені, мов меч, інтриг прийоми
Для мене всі до тонкощів знайомі —
Їм завдяки не раз рахунки звів.
Службовець, що відмовити посмів
Й поставив крапку. Це була лиш кома:
Образити себе не дам нікому —
Здійсню твій жах із найжахніших снів.
Тут підійшла простіша із “підстав”:
Хазяїн краю ще не вибачав
Зневаги. Багатьох це погубило...
Реакція швидка, як чорний стриж,
І глузд – корисніші бувають, ніж
Буремна вдача і козацька сила.
Сонет №6
Сповідь Губернатора
Буремна вдача і козацька сила,
В бою — холоднокровний бультер’єр,
Улюбленець фортуни, що тепер
Намісником провінції зробила.
Когось мій норов, витівки збісили?
Він лох, мудак, о-по-зи-ці-о-нер,
Майбутній самогубця, раб з галер.
Зламаю будь-кому я швидко крила.
Згадати страшно, через що пройти
Судилося, щоб досягти мети,
Щоб мати все, чого душа просила.
Якщо ж васал ти — гонор свій облиш.
Належать обраним у Світі лиш
Сміливість й воля — гідності мірила.
Сонет № 7
Сповідь Прокурора
Сміливість й воля — гідності мірила
Для тих, у кого розуму нема...
А в мене хист до зиску, крадькома
Прикривши справи, що колись гриміли.
Утриматися — то велике діло —
Не випустити владного керма.
Бо пишуть всіх. Й для кожного тюрма
Запрошення у плівках зачаїла.
З гори команда — істина остання:
Коли об’єкт обрали для цькування
Не зупинити руху тих млинів.
Послужливість лише німа і скора,
Та особиста відданість й покора
Вартують щось для нинішніх панів.
Сонет №8
Сповідь Головного редактора місцевого телеканалу
Вартують щось для нинішніх панів
Можливості та креативність преси.
Яка “мораль й суспільні інтереси”,
Коли канал ще вчора животів?
Ріст рейтингу — єдиний шанс на вплив:
Гарячі факти та гучні процеси
Розкрутять популярності колеса.
Та Боже збав, щоб “сильних” зачепив...
Несе відповідальність журналіст,
Платня в якого менша, аніж хист,
Що згодився “для справи” прибрехати?
Чи винні ті, хто сформував контент
Й фінанси може зрізати в момент –
Оскаженілі від безмежжя влади?
Сонет №9
Сповідь Судді
Оскаженілі від безмежжя влади
Й безкарності еліт представники
До директив прихованих швидкі,
Кому і скільки вироком “впаяти”.
На недругів збирають компромати,
Подробиці інтимні залюбки
На огляд виставляють та плітки
За докази навчились видавати.
Нема для дилетантів заборон —
Їм сила важливіша за закон.
Суддю ж у бруд тягти чого заради?..
Поводились, пізнавши впливу смак,
І їхні попередники отак –
Немов зібрались вічно царювати.
Сонет № 10
Сповідь Керівника місцевої опозиції
Немов зібрались вічно царювати
Місцеві бонзи — бачать компроміс
Як те, що не вганяють в спину спис
І дозвіл, щоб служив їм задарма ти.
Дешеві штучки для електорату:
Гуляння, співи, обіцянок віз
Приховують пікірування вниз,
Тиранство, беззаконня та розтрати.
Тримають ворогам напоготові
Обвинувачення в шпигунстві, змові...
Та хоч у чому – в збоченнях гидких.
В свавіллі “лорди” нинішні тямущі,
А ми радієм як дурні, тому що
Лишили право нам на видих-вдих.
Сонет №11
Лист Дружини опозиціонера до гаранта
Лишили право нам на видих-вдих
Даремно. Комірець, мов зашморг шию
Стискає, та я безуму волію,
Як порятунку від думок тяжких.
Мій чоловік був із людей простих.
Навчався, працював, ішов до мрії.
Хороший батько і мене жаліє,
Завадити кому й чим тільки міг?
Благаю, від наруги захистіть.
Згадайте крадькома хоча б на мить,
Що значить вірність, теплота родинна...
Він святості, можливо, не взірець,
От тільки візьмеш що за папірець,
Коли в боргах загрузла вся країна?
Сонет№12
Сповідь Голови адміністрації Президента
Коли в боргах загрузла вся країна:
Від комерсанта і до злидняка,
Для вух царя робота нелегка -
“Покращення” виписувать картину.
Вертати скарги, що з губерній линуть
У регіон — традиція стійка,
Бо миє руку “правильна” рука,
Та й менше клопоту наполовину.
Гарант хай править — кожному свій хліб.
Відкласти вдосталь встигнути й мені б
В “пенсійний фонд” - я ж теж жива людина.
Пашу мов чорт... І де взялось кліше,
Що владою наділені лише
Гуляють й п’ють, грабуючи невпинно.
Сонет №13
Сповідь Президента
Гуляють й п’ють, грабуючи невпинно —
З бюджету стягнуть, в інших відберуть
Соратники-опричники. Цю путь
Свою ми почали в лиху годину.
Об’єднувало нас тоді єдине —
Жадання влади. Тільки в тому суть,
Що зрадять всі, відмовляться, здадуть,
За скоєне повісивши провину.
По совісті вчинити маю намір:
На виборах, під спалах фотокамер
Віддам таємно голос “проти всіх”.
Дасть Бог, не виграю... Та я і діти,
Хіба дозволять нам спокійно жити
Без сорому і без страху за гріх?
Сонет № 14
Сповідь Молодого священика
Без сорому і без страху за гріх
Мій дід, служитель віри і сумління,
Знайшов, лишивши дім свій в дні осінні,
В снігах Сибіру стежку до Святих.
Тепер, що не священик – раб утіх,
Фігляр, взірець моральності падіння...
Вдивляюсь у небесну височінь я
Й молю, щоб від спокус Господь вберіг.
Сповідував в СІЗО — невинуватих
Там більш, ніж винних... Чим залікувати
Розп’яті душі громадян-братів?
Спотворена неправдою Державо,
Чи збережеш на існування право
На перехресті доль, часів, світів?