Не загадуйте на завтра

Давайте нічого не будемо загадувати на завтра,бо все що задумується ,так часто не здійснюється. Часто проживши пів життя, проскакавши галопом по  ньому, ми розуміємо, що  ми зупинилися  на тому ж самому місці.Чи то по волі чиїсь, чи по нашій  дурості,так часто   стаємо на одні і ті ж самі граблі, хоча  добре розуміємо що повинні їх обійти далекою стороною. Та й бють ті граблі сильніше, глибше, залишаючи довгі наболілі шрами  на нашій душі.Ми ті шрами  зшиваємо в серці довгими рубцями,та клеїм сторінки життя  наболівшим смутком та болем.