От буває так-
Минають дні, місяці, роки.
А ти все такий самий-
Ходиш у ті самі магазини й аптеки,
Купуєш ті самі ліки від кашлю і зими.
От буває так-
Муза приходить рівно посеред ночі,
І їй начхати, що завтра справи- вона сова.
А в голові одні й ті самі карі очі.
Все той же запах кави і вина.
От буває так,
Що муза вимагає крові,
І як не намагайся- ти один.
Вона ж не вибирала собі долі.
Ще й до світанку декілька годин.
От буває так,
Що завтра не настане,
Допоки все ще чистий твій папір.
І ти мовчиш, вбиваєшся й вбиваєш,
А зранку на бамбетлі новий твір.
Буває ж так-
Нам нічого сказати,
І написати - зайві всі слова.
Бо на душі немов сталеві грати.
І за вікном вже не весна - зима.
березень 2013