Вийду я на поле,
Гляну в далечінь,
А воно таке зелене,
Море колосків.
Вітер хвилю гоне,
Грає залюбки.
Сонця вже доволі
Зріють колоски.
Повниться пшениця,
Стигне божий хліб.
Руки материнські
Зв,яжуть перший сніп.
Але ще лунає
Жайворонка спів,
І не чути гомін
Славних трударів.
Колоситься нива;
Буйно виграє.
Дощик поливає,
Поле смачно п,є.
І висить над ланом
Дощова краса.
Гримить і лине
Літня гроза.
Я піду на поле,
Ноги замочу.
Рідна Україна,
Як тебе люблю!
І не має за тебе
Кращої на світі,
Бо ти наша мати,
А ми твої діти!
м.Біла Церква. 2011р.