Подорож весняноi днини

Надя Чорноморець
Від Молезону хмара відірвалась,
Помандрувала обіймати доли,
Скуйовдила заціпеніле поле,
Завією над лісом розсміялась.

Втекти хутенько в далечінь старались.
Намарно все. Позбиткувалась вволю.
Оповила присілки й видноколи
І на дорозі хижо розіп’ялась,

Застигли двірники на склі безсило,
Старанним фарам не пробити мливо,
Примарний гомін липне зусибіч.

Поволі розімкнулися лещата,
Відсунулася хуга кострубата.
Весняні забавлянки. Блякла ніч.