***

Юлия Баклан
Торкнися лагідно очима тіла,
Що спить без подиву в ночі.
Мої думки давно вже мають крила,
вони летять до тебе крізь шляхи
Ти подаруй їм щастя насолоду:
вони впізнають сяйво в темряві.
І не завадять подиви народу,
коли пізнаєм щастя крізь шляхи:
Зустрінемся думками у ночі.
Лише благаю,кожен раз вісні
Не залишай мене на самоті!.