Дівчиннонька, якій не треба каяття,
Бо ще дитинство в хатніх закутках
І серденько не пестилось в гріхах.
Дівчинонька в недільних шатах
Без Жалю відпускає страх у небуття.
Покірно схилена голівонька додолу .
И молитовний ладан в образах.
Лунає пісенька про панночку з Подолу,
Над куполом синіють небеса.
Дзвонять дзвіници, грають хорали
За плечима дівчини духи постали
Немов з повітряної колісниці
З окропівшої їй маківку водиці.
Одарували сяйвом те мале дівча,
Де серце добре, там нове и вільнеє життя.