Мені би писати вірші
Про синє і вічне небо,
Про того, у кого не була,
І кого не було у мене.
Про щось неважливо-важливе.
Дитинство ну майже щасливе.
Про квіти, про зорі, про себе...
Та я все пишу про тебе.
Не пишеться мені про море,
Про ночі, хурделиці, гори.
Чомусь я пишу про тебе,
Хоч тебе давно вже й не треба.
Писати б про щось красиве-
Життя, що є досить мрійливе.
І знову обманюю себе,
Що вірш цей не про тебе.
2 квітня 2013