Як набридли в спину ножі,
Суперечки і тисячі образ.
Ось ці погляди зовсім чужі,
І вся в місті любов на показ.
Хочеться кинутися на вокзал,
Купити якісь білети на потяг,
Залишити проблем усіх навал,
Поїхати,не взявши навіть теплий одяг.
Почати зовсім по-новому жити!
Із чистої сторінки писати свою казку.
Щоб за минулим ніколи не тужити,
Не терпіти одну і ту ж поразку...
Розумієте,ось так болить в душі,
Що хочеться кинути абсолютно все...
Ось так набридли в спину ножі,
Розумієте, ось так болить моє серце...