Полонез

Агата Кошкина
вечір тихо наступає
затихає все кругом,
тільки пісня, не минає
забирає в свій полон

твір безсмертного литвина,
що втрачає рідний край...
залишаючи назавжди,
свій лісистий дикий рай.

лине музика, тужлива
преносить крізь роки
коли тіло посполите
розривали два орли.

гімн, свободі,
що пролита кровю на штиках
твір Огінського, великий
лине у віках...

(с) мой муж