***

Елена Найда
Де ти,моя частинко?
Ти загублена,чи,може,досі
ти вичікуєш той день?..
Той день,коли прокинешся у росах
викупана,випещена сонцем?
Ти відгуком пісень
на чужих мовах,незнайомих,невідомих
серце пронизуєш.
Душу возвишуєш...

Спинися на хвилинку!
Чому тікаєш ти від мене?
Я ж не наздожену,ти знаєш!
Ти - як ковток води студений,
чиста сльоза...Потоки сліз!..
Ти почекаєш?
Дозволь себе знайти,не відійди і проведи
туди,де тиша,
де не залишиш.

Краса багатолика...
Яка насправді ти?Відкрий обличчя!
Молочно-біла шкіра,
що вабить свіжістю і кличе
свою холодність скуштувати...
Потоки виру
твого волосся переливами сяйливими
душу зв*язали.
Ти ж - промовчала.