Час звивається в кіптяву й сморід,
Час багнюкою пінить й сичить,
Застигає холодним потоком
Або смаленим тілом шкварчить.
Перейти в нелінійність не складно,
Якщо тіло служить Душі. –
Серед бруду, загроз і падла
Можна жити у Чистоті.
Можна жити Внутрішнім Світлом,
Можна Світло з собою нести
Й дарувати спорідненим Душам,
Щоб Любов’ю з’єднатись й вести
Тих, хто йтиме до Світла наосліп,
З тим, кого вестиме Душа, –
Щоб з могутньою Силою Світла
Відродилась Чиста Земля.
11.10.2011