Бачиш, мальва цвіте –
Зачарована квітка дитинства,
Українських степів
Й передгір’їв незгасна краса.
Бачиш, мальва цвіте –
Щедро сіяне сонцем намисто,
І у полум’ї мрій
Стрімко прагне в політ – в небеса!
Бачиш, мальва цвіте –
Різноколірним, райдужним сяйвом,
Ніби сльози богів
Її чиста, наївна душа.
Бачиш, мальва цвіте,
То віки її пестили барви
Гіркі сльози та біль,
Пил і кров – омивала роса.
Не в розкішних садах –
Поруч битих шляхів, при дорозі,
Там, де орди пройшли,
Де відмітили смертю свій крок,
Де на горе-біду
Полонянками зронені сльози, –
Мальви там проросли –
Лихоліть і страждання зарок.
Де козацькая кров
Запеклася, на камінь пролита,
Де вдовина журба
Сивим птахом знялась до небес,
Там, де скрегіт оков
Розігнав солов’їв раннім літом –
Мальви райдужний квіт
На землі українській воскрес.
... Бачиш, мальва цвіте –
Зачарована квітка дитинства,
Українських степів
Й передгір’їв незгасна краса.
Бачиш, мальва цвіте –
Щедро сіяне Богом намисто,
І у полум’ї мрій
Стрімко прагне в політ – в небеса!