Ми так не просто Життями сплелися.
Ми недаремно віками поруч.
Нами таке пройшлось, пробулося,
Що не забудеться вже ніколи.
Наші Єства відчувають єдність,
Віхи історії вписані в Душі.
Міцно тримаємось, руки об руки,
Ми, як одне, у невпиннім русі.
Де б не були, і куди б не піднялись,
Де б не звучали піснями і гімнами,
Ми поєднались Душами чистими
З Вічного Неба і Сонця мотивами.
Руку подати, плече підставити,
Чи відійти не тривожачи в сторону,
Спостерігати, дивитись, вдивлятися
В очі Людини, Любов’ю наповнені.
06.11.2011