(Дніпропетровський суржик)
ГУМОРЕСКА
Вірш оцей – про страшну драму,
Як чепурні три мадами,
В файній формі, говоря,
Від`їзджали – на `моря.
Ну, а що ж робити тама?
Трьом одруженим мадамам,
В віці, десь, під сорок п`ять?
Як, тихенько – погулять.
Скільки не спитай народу,
Про жіночу стать і вроду,
Кажуть: - В віці сорок п`ять
Баба - ягодка опять !
Всі – красуні, навіть, просто,
Шістдесят – на – дев`яносто!
Всі – сто вісімдесят, зріст,
І любов – з усіх пре міст.
Почуттів було їм мало,
То, пригод вони шукали,
І красуні наші – три
Заключили тут – парі,
Ти – роби, що заманулось,
Аби - `тобі усміхнулось
Шанс – без видимих причин
Охмурити – всіх мужчин.
Рано – вранці пробудились,
Озирнулись, пригляділись,
І – в бікіні всі, лише`,
Собі вибрали – мішень.
Місяць промайнув, як – диво,
Все – так файно, й красиво,
А, як в поїзд сіли дами, -
Обмінялися думками.
Каже Клава: - Ой, село,
Як мені – не повезло,
Відійти не можу з стресу,
Був у мене – пан Професор!
Двадцять п`ять веселих днів –
Про зайців, та про – щурів,
А про «свій» забув він «кранік»,
Він – зо-о-ло-го - бо-та-нік.
Все - співав мені вночі,
Як паруються грачі,
Не Професор, а – село,
Сексу – зовсім не було.
Не кажи, подружка Клаво,
В мене, також, кепськи справи,
На концерт пішла «Любэ»,
Там – гігант із КГБ.
Метр – плечі, два – во лбу,
Що ж пеняти на судьбу?
Пре на мене, чорт побрал,
Придивляюсь - генерал !
В два бокали він, для діла,
Ллє шампанське, як хотіла,
На погонах – зірки три,
Мабуть, я – герой «парі».
Ми шампанського напились,
Потім ми – уєдєнілісь,
Він мене – потяг` в кровать,
І почав – роз-пи-ту-вать.
Хто я? Що я? Хто батьки?
Як сюди взяла квитки?
Пальців взяв з мене відбитки.
Зоною грозив і «криткой»*.
Третя каже: - Це – удар!
А мені попавсь – Шахтар!
З ним із вечора до `утра –
Занімались – Камасутрой!
Всі – чотири тижня з лишком
Не вилазили із ліжка!
Відпочила, скажу я,
І – сама вже не своя…
Із цим сексом – схудла просто,
Вже – немає дев`яносто,
В нього ж - `думки` про одне –
Триста грамм – і на мене`.
Я йому кажу: - Облиш,
Може, що-небудь поїш?
В відповідь: - Чого брехати,
Я люблю, тільки, «пахати».
А, як справу зміг зробити,
Вийшов трохи – покурити,
Каже: - Хлопці! Є – моє!
Тут, іще – і море є!
***
Вам, дівчата, дам пораду: -
Ті кохання Вам – до заду,
Як їздите - до морів,
То, шукайте - Шахтарів!
___________________________
*- крита тюрма