КВІТИ КОЛЬОРУ БЛАЖЕНСТВА
Самое прекрасное, что мы можем испытать –
это ощущение тайны.
Альберт Эйнштейн
в келих тиші
падають
три крапельки світання
і хмарина матового смутку лугів
тає
розчиняючи в собі таїну ночі
коли
на стрітенні
зоряних промінців
спалахували іскрини
й осипалися
крізь марево теміні на весняний оксамит лугів
з них виросли латаття — болотний фіалок
квіти кольору сонячної мрії
кольору мелодії кобзарів
вони
бурштиновими кабошонами
розсипались по пробудженим лугам
випромінюючи нігу рахманних снів
і тільки чорно-білі лелеки
які гуртуються тут вечорами
нагадують
що світ зітканий із
чорного і білого
дня і ночі
гармонії і хаосу
незбагненного і осяяння
і між ними блукає Любов
розсіваючи квіти кольору блаженства
— прийди в спокій веснянОї зорі
вдихнути мрії
квітів кольору блаженства
ЦВЕТЫ ЦВЕТА БЛАЖЕНСТВА
Самое прекрасное, что мы можем испытать –
это ощущение тайны.
Альберт Эйнштейн
в бокал тишины
падают три капельки рассвета
и облако молочной грусти лугов
тает
унося с собой таинство ночи
когда
на скрещении
звёздных лучей
вспыхивали искорки
и осыпались сквозь призрачность ночи на весенний бархат лугов
с них выросли лататья — болотный фиалок
цветы цвета солнечной мечты
цвета мелодии кобзарей
они янтарьными кабошонами
россыпались по проснувшимся лугам
излучая негу рахманных снов
и только черно-белые аисты
которые собираются здесь на закате
напоминают
что мир соткан с
черного и белого
дня и ночи
гармонии и хаоса
непостижимости и озарения
и между ними прогуливается Любовь
рассевая цветы цвета блаженства
— приди в спокойствие весенней зари
вдохнуть мечты
цветов цвета блаженства