Мій рідний краю,ти найгарніший в світі,
Для мене ти неначе пелюстки у квітів,
У моїх очах ти розквітаєш,
Красою своєю всіх заполоняєш.
Кожне деревце спогади для нас тримає,
Я пам’ятаю кожну пташку, що співає,
Бо дуже полюбляю слухати я їх пісні,
А особливо радують вони нас навесні.
Вже нікуди не подінусь з рідного села,
До іншої країни я б ніколи не втекла,
Я впевнена, що тут рідня мене чекає,
Без рідної землі сенсу жити вже немає.
За кожний подих вдячна тобі, краю,
Свіже повітря на нас добре впливає,
Де народилась я душа не забуває,
Мріяти про тебе я завжди встигаю!
Поля й сади у нас широкі та квітучі,
А люди красномовні та співучі,
Додому рідними стежками йдуть,
Бо дзвінко бджоли там гудуть.
Нехай у краю ріднім світить сонце ясно,
І усілякі обминуть його нещастя,
Я впевнена, що буде все прекрасно,
Бо тільки Батьківщина нам дарує щастя!