біль майбутньої втрати повільно ламає ребра
і з'їдає зсередини. ніби й дихаю ще, ще жива.
ти все далі, але ще мій. і кохання твоє - то зебра:
сьогодні я тану воском; вже завтра - стіна дощова.
сльзи душать тонким мотузком. не бачу, не хочу, не чую
нічого, окрім дощу. я кохаю тебе. і ще -
коли ти захочеш піти, не кажи мені. я відчую.
просто йди. і не обертайся. я не буду твоїм плющем...
15.04.13