Ти смокчеш соску і називаєш це кайфом
У своїх двадцять з лихом
Досі не навчилась користуватись стоп-краном
Паралельно від всіх вимагаєш тиші
Тютюн підпалити прохаєш запальнички
Але половиною з них невмієш користуватись
Постійно виправдовуєшся що дурновата звичка
Сморід з ротової порожнини стримує сміятись
Треба ж якось кидати
Серце іноді занадто калатає
намагалась не раз але через день починаєш вмирати
А воно добряче зараза тримає
І що це безвихід
Будеш палити до сімдесяти п'яти років
Кидай кидай дурненька поки ще крихітна
Бо скоро не будеш літати як сокіл