Люлі люлі мала, засинай,
Тут русалок збивають машини,
За повір'ям старим їх не пустять у рай,
Як не пустять бійців Палестини.
Люлі люлі мала, засинай,не сумуй,
Ще так рано для правди про принців,
Яку ціну за себе їм не пропонуй,
Ми ж не варті самих їх мізинців.
Все одно усе впреться в драконячі голови,
Що летіли в свій час з їх могутніх плечей,
Та дракони у бій шли (увага тут!) голими,
Ну а принци, в компанії лат і мечей.
Люлі люлі дитино, сиділи до ранку,
Олє Лукойє стояв під вікном,
Свою парасольку залишив на ґанку,
У пляшці, з чиїмсь недопитим вином.
Попелюшка приперлася п`яна із балу,
Загубивши і туфлі і цноту,
Не дочекавшись страшного фіналу,
Розмінявши любов на банкноту.
Люлі люлі мала, засинай, бо вже час,
Зірки в небі розкидав хтось наче,
День яскравий і втомлений, попелом згас,
Сон у двері, на лапах котячих.
Дім чаклунки - за містом, елітний котедж,
Її ступа - новий Maserati,
Кощій, що Безсмертний - у стилі Straight Edge,
З молоком і в новому халаті.
Люлі люлі мала, всі казки коло нас,
Позбирались, осіли, замовкли,
Розгорнувся під нами завітний Парнас,
Сторінки книжечок всі пожовкли.
Люлі люлі дитино, тільки вір що є сил,
Поки б'ються як хвилі - мрії,
Пегас не загубить своїх чистих крил,
Й Пенелопі не бракне надії.