Мені не треба, щоб мене почули,
Чогось нового я вам не скажу,
І, мабудь, після зустрічі мене ви вже забули,
Та я й сама в душі вам пам'ять не лишу.
Не прагну я, щоб ви запам'ятали,
Мої вірші, чи очі, чи вуста,
І в мою душу, як не заглядали б,
Для вас вона буде завжди пуста.
Не вчіть мої поезії на пам'ять,
Для мене це, неначе в серце дріт,
Якщо вони на мізки вам не давлять
Й не змінюють ваш погляд на наш світ!