Привіт! Ти прийшов і знову ти куриш,
А я знову дихаю димом твоїм.
Раніше вважала, що ти мене дуриш,
Щораз дивувалась надіям своїм.
А може по каві? Прощення просити
Сьогодні я буду у нас у обох
Вже сили немає у серці носити
Любов і любити стомилась за двох.
А може ми вип’єм? У мене є віскі,
Я знаю ти любиш цей терпкий напій,
Тобі він смакує, мені дає в мізки.
Ти знаєш де завжди стоїть він. Налий.
Візьму сигарету, твій «Richmond» червоний
В легені впущу його гіркий дим,
А знаєш коханий, ти вже не коханий.
І я вже навчилася жити із цим.
Навіщо прийов ти? Зібрала я речі.
І біля порогу валіза твоя.
Не треба прощення, це вже не до речі.
Так милий кохана, але не твоя.
Не падай у ноги, не треба, не кайся
І не кажи більше: без тебе страждав
Ти вже допив каву? То швидше збирайся!
Бо прийде вже скоро, той хто мене ждав