Сiяe сонце, лагiдне, привiтне

Федик Юрий Михайлович
Нова бджола кружляє над вербою,
  Бере обніжку, щоб сім’я росла,
 Бринить у небі ніжною струною,
 Радіє щиро що прийшла весна.

 Сіяє сонце, лагідне,привітне,
 Птахи співають пісні зазивні,
 Легкий димок поширюється з вітром,
 Бур’ян минулий гине у вогні.

 А дні все довші, ночі все тепліші,
 Сади заквітлі, гомонять хрущі,
 Садок вишневий, справжня серцю ніша,
 І джерело наснаги для душі.

 Нова бджола кружляє наді мною,
 Із димаря тікає в небо дим,
 Я п’ю натхнення з джерела спокою,
 В прикуску із промінням  золотим.