Я – жінка, а значить
Я – тайна із таїнств буття,
Я – Всесвіту крапля,
Із зорями й вічністю схожа,
Бо створена я
Із Адама живого життя,
Не з глини німої,
Що духом злетіти не може.
Народжена двічі
Із плоті міцної, як криця,
З небесних мелодій
Всі струни моєї душі,
Що призвана вічно
Кохати і світ відродити,
Як Діва Марія
Скорботи всі людства нести.
Звичайнеє диво,
І я – одкровення природи,
Стихія стихій я,
І гімн, що крізь біди зліта,
Я – вічне джерело,
В майбутнє з минулого води
І мертві й живії –
Несу до криниці буття.
Я – вічна дорога,
Що в світло веде з небуття,
На ній переплетені
Щастя, і доля, й недоля,
В долонях моїх –
Неосяжная єдність життя,
Безмежна дорога –
До себе, до світу, до Бога.